- випроводжати
- —————————————————————————————випроводжа́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
випроводжати — а/ю, а/єш, недок., ви/проводити, джу, диш, док., перех. 1) Виряджати кого небудь у дорогу; супроводжувати під час виходу звідкись, виявляючи пошану, дружнє ставлення, вказуючи шлях і т. ін. 2) розм. Те саме, що випроваджувати 1) … Український тлумачний словник
випроваджувати — ую, уєш, недок., ви/провадити, джу, диш, док., перех., розм. 1) Примушувати кого небудь виходити, йти звідкись, покидати, залишати щось. 2) Те саме, що випроводжати 1) … Український тлумачний словник
випроводжання — я, с. Дія за знач. випроводжати … Український тлумачний словник
випроводити — див. випроводжати … Український тлумачний словник
відправляти — я/ю, я/єш, недок., відпра/вити, влю, виш; мн. відпра/влять; док., перех. 1) Посилати, відсилати щось куди небудь, організовувати відсилку, перевезення чогось. || Супроводжуючи, відводити, відвозити когось до певного місця за наказом,… … Український тлумачний словник
виряджати — I = вирядити (споряджаючи, забезпечуючи потрібним для дороги, відправляти кого / що н., звідкись, кудись), випроводжати, випроваджувати, випроводити, випровадити II ▶ див. виганяти I, проводити … Словник синонімів української мови